Обрізка абрикоса весною: схема за роками

Обрізка абрикоса весною — схема, яка рятує крону від загущення і змушує дерево плодоносити по всій довжині гілок. Якщо абрикос не формувати, він швидко тягнеться вгору, скелетні гілки оголюються, плоди дрібнішають, а всередині крони з’являються сухі й хворі пагони. Нижче — покрокова схема за роками: що різати в саджанця, як вести другий, третій і четвертий рік, який кут відходження залишати і скільки пагонів тримати в ярусі.

Для роботи знадобляться гострий секатор, садова пила, садовий вар і рукавички.

Коли обрізати абрикос весною

Весняну обрізку абрикоса проводять у сухий день без морозу, зазвичай у березні — на початку квітня. Головне правило: встигнути до набухання бруньок. Точні строки зсуваються за регіонами: на півдні раніше, у середній смузі пізніше, у північних садах — ближче до середини квітня.

Якщо ранні строки пропущені й бруньки набухли, велику формувальну обрізку відкладіть до наступної весни. Санітарне вирізання сухих, хворих і зламаних гілок відкладати не можна, його проводять одразу в будь-який сухий день, замазуючи зрізи.

Осіння й літня обрізка, а також вибір між сезонами — тема окремої статті. Тут лише весняна формувальна схема і робота з кроною.

Покроковий порядок весняної обрізки

Перш ніж переходити до віку, запам’ятайте загальний порядок роботи на одному дереві:

• Огляньте крону й позначте сухі, хворі та перехресні гілки.
• Виріжте їх на кільце: біля основи гілки є кільцевий наплив — потовщений валик кори. Зріз ведіть по його верхньому краю, не залишаючи пенька й не зачіпаючи стовбур.
• Видаліть вертикальні вовчки — жирові пагони, що ростуть угору, часто зі сплячих бруньок на старих гілках. Вони майже не плодоносять і загущують крону.
• Укоротіть решту скелетних гілок на зовнішню бруньку.
• Замажте зрізи, більші за 1 см, садовим варом або пастою-замазкою.

Схема обрізки абрикоса весною за роками

Перший рік: саджанець

В однорічного саджанця без бічних гілок укоротіть центральний провідник на висоті 80–90 см. Якщо гілки вже є, залиште 3–4 бічні, що ростуть під кутом 45–60°, решту виріжте на кільце. Бічні укоротіть наполовину на зовнішню бруньку.

Перший рік задає нижній ярус і висоту штамба. Не залишайте на саджанці всі гілки підряд: зайві пагони потім важко вирізати без великої рани, а крона почне загущуватися від самого низу.

Другий рік

З пагонів продовження залиште один найсильніший, решту видаліть. Гілки першого ярусу укоротіть на третину на зовнішню бруньку, все, що росте нижче ярусу, виріжте.

Це ключовий рік для обрізки абрикоса весною — 2-й рік життя: дерево вже показує, які гілки будуть скелетними. Не давайте пагонам-конкурентам обганяти провідник і не залишайте розвилок з гострим кутом.

Третій рік

На 50–60 см вище першого ярусу закладіть другий: залиште 2–3 сильні гілки, приберіть конкуренти й пагони, що ростуть усередину крони. Доросле дерево підтримуйте щороку: вирізайте вовчки, перехресні гілки та сухі кінці.

В абрикоса плодові утворення — однорічні пагони, букетні гілочки та шпорці. Вони живуть і плодоносять по-різному, тому не видаляйте гілку лише через вік. Орієнтуйтеся на стан: якщо відгалуження оголилося й перестало давати приріст, укоротіть його на бічну бруньку.

Якщо гілка оголилася, а треба розбудити сплячу бруньку, зробіть кербування абрикоса: над брунькою зріжте смужку кори завдовжки 1–1,5 см і завширшки 2–3 мм. Живлення піде в бруньку, і вона дасть пагін.

Четвертий рік

На четвертий рік схема обрізки абрикоса весною — не дати кроні загуснути після закладки ярусів. Перевірте провідник: якщо він занадто високий, переведіть його на сильну бічну гілку, а конкуренти виріжте. Приберіть гілки, що ростуть усередину, вгору й паралельно стовбуру, прорідіть центр.

Сильні однорічні прирости, які будуть загущувати ярус, укоротіть на зовнішню бруньку. Слабкі й короткі плодові гілочки не чіпайте без потреби: саме на них формується врожай. Зберігайте кут відходження 45–60° і не залишайте в ярусі більше пагонів, ніж потрібно за схемою.

Розріджено-ярусна та чашоподібна крона: що вибрати новачкові

В абрикоса частіше формують розріджено-ярусну або чашоподібну крону. Обидві схеми працюють, але новачкові простіше вести розріджено-ярусну, якщо саджанець уже з бічними гілками.

Розріджено-ярусна крона. Центральний провідник зберігається. Скелетні гілки закладають ярусами: у першому — 3–4 гілки, у другому — 2–3, вище роблять поодинокі гілки. Відстань між ярусами — 50–60 см. Така крона зрозуміла у формуванні, добре провітрюється й підходить для більшості сортів.

Чашоподібна крона. Центральний провідник вирізають, залишають 3–4 скелетні гілки першого порядку, рівномірно розбіжні від стовбура під кутом 45–60°. Центр залишається відкритим, дерево виходить нижче й зручніше для догляду. Мінус — чашу треба закладати з першого року, а помилки з вибором гілок потім виправляти складніше.

Якщо ви не впевнені, вибирайте розріджено-ярусну: вона легше прощає невеликі помилки й не вимагає одразу прибирати провідник. Чашоподібну варто закладати, якщо потрібна низька крона і ви готові з першого року контролювати кути відходження.

Який кут відходження гілки залишають і чому в абрикоса це важливіше, ніж у яблуні

Для абрикоса залишають скелетні гілки під кутом відходження 45–60° від стовбура. Це не випадкова цифра: за такого кута гілка міцно зростається зі стовбуром, не затінює центр крони й витримує врожай.

В абрикоса це важливіше, ніж у яблуні, бо деревина більш крихка, а рани часто дають камедетечу. Гілка, що відходить під гострим кутом, утворює розвилку з включеною корою — під вагою плодів вона може відламатися по стовбуру, і таку рану дерево загоює довго. Занадто вертикальні гілки, навпаки, йдуть у ріст, загущують крону й дають мало плодів.

Якщо гілка вже росте під гострим кутом, її не залишають як скелетну: краще вирізати на кільце й вибрати заміну. Відгинати дорослу гілку пізно — формуйте правильні кути з першого року.

Як не загустити крону: скільки пагонів залишати на ярус

Головна помилка — шкодувати пагони. У першому ярусі залишають 3–4 скелетні гілки, у другому — 2–3. Усе решта — конкуренти, вовчки, гілки всередину й паралельно стовбуру — вирізають.

• Між ярусами тримайте відстань 50–60 см, щоб верхні гілки не затінювали нижні.
• На кожному ярусі залишайте тільки сильні гілки з кутом відходження 45–60°.
• Вовчки видаляйте цілком, не вкорочуйте: з пенька вони дають ще більше пагонів.
• Не захоплюйтеся вкорочуванням усіх однорічних приростів: в абрикоса врожай несуть однорічні пагони, букетні гілочки та шпорці.
• Щороку вирізайте перехресні, сухі гілки й ті, що труться, не чекаючи занедбаної крони.

Якщо крона вже загущена, не намагайтеся виправити все за один рік. Видаляйте не більше третини крони за сезон, інакше дерево ослабне. Омолодження занедбаного абрикоса — тема окремої статті; тут важливо не запустити формування з першого року.

Помилки першого року, які потім не виправити

• Не укоротили центральний провідник на 80–90 см. Якщо цього не зробити, крона закладеться занадто високо, нижня частина стовбура залишиться голою, а сформувати низький ярус потім складно.
• Залишили занадто багато бічних гілок. Замість 3–4 скелетних гілок першого ярусу виходить мітла, яку доведеться проріджувати великими ранами.
• Не вирізали гілки нижче першого ярусу. Вони загущують штамб і згодом заважають догляду.
• Залишили конкуренти провідника. Розвилка з гострим кутом під урожаєм ламається, а в абрикоса такі рани часто супроводжуються камеддю.
• Не укоротили бічні гілки наполовину на зовнішню бруньку. Вони переростають провідник, крона йде в боки й загущується.
• Зрізали гілки з пеньком. Пеньок висихає й стає джерелом інфекції; зріз має проходити по кільцевому напливу.

Часті помилки під час весняної обрізки абрикоса

• Запізнення зі строками. Якщо бруньки набухли, велику весняну обрізку вже не проводять — це дає рани, що довго не загоюються. Але санітарне вирізання сухих і хворих гілок роблять і в цей час.
• Залишені пеньки. Зріз має проходити по кільцевому напливу біля основи гілки. Пеньок висихає й стає джерелом інфекції.
• Занадто велика обрізка за один сезон. Видалення більше третини крони ослаблює дерево. Починайте із санітарного вирізання, а формування розтягніть на кілька років.
• Тупий інструмент. Секатор і пила мають бути гострими; розмочалені краї загоюються погано.
• Перехід від хворого дерева до здорового без обробки інструмента. Протирайте леза спиртом або 1% розчином мідного купоросу.

Якщо з’явилася камедь, зачистіть місце до здорової кори, продезінфікуйте 1% розчином мідного купоросу й замажте садовим варом.

Що робити після весняної обрізки

Великі зрізи замазують садовим варом або пастою-замазкою, інструмент дезінфікують, а вирізані гілки прибирають із саду. Підживлення й обробка після обрізки — тема окремої статті; тут достатньо не залишати рани відкритими й не перевантажувати дерево видаленням більше третини крони за сезон.