Виноград Лідія — витривалий сорт, який вдається навіть початківцям: він рідко хворіє й мириться з неідеальним ґрунтом. Але без щорічної обрізки лоза швидко загущується, ягоди дрібнішають, а врожай іде в пагони. Нижче — обрізка винограду весною, схема формування куща та догляд протягом сезону. А наприкінці коротко зупинимося на гортензії Самарська Лідія: це зовсім інша культура, яку часто плутають із виноградом через однакове ім’я.

Посадка винограду Лідія

Сорт ізабельного типу з темно-рожевими ягодами та суничним ароматом. Його використовують для вина й соку, а також їдять свіжим. Садіть виноград Лідія на сонячному місці: у тіні пагони витягуються, а ягоди набирають менше цукру. До ґрунту сорт невибагливий, але застою води не виносить. Місце вибирайте захищене від вітру — наприклад, біля південної стіни будинку або глухого паркану. Між кущами залишайте 2–2,5 м. Першого року не давайте кущу плодоносити: обірвіть суцвіття, що з’явилися, щоб коріння зміцніло.

Терміни посадки: весна, коли ґрунт на глибині 20 см прогріється до +10 °C, або осінь, щоб до стійких приморозків залишалося не менше місяця. Посадкова яма — 60×60 см. На дно покладіть дренаж із щебеню або битої цегли. У вийняту землю додайте відро перегною та пару склянок золи, перемішайте. Після посадки рясно полийте та замульчуйте пристовбурне коло соломою або скошеною травою.

Обрізка винограду весною: схема для Лідії

Без обрізки виноград Лідія перетворюється на щільний кущ, куди не проходить сонце. Весняна обрізка винограду зручна ще й тим, що лоза в цей час спить: сік не йде, тож рани майже не «плачуть». Обрізайте, коли минули сильні морози й до початку активного руху соку, поки бруньки не набухли. У середній смузі це зазвичай кінець березня – початок квітня, але головний орієнтир — стан лози та прогноз погоди: після зняття укриття нічна температура має стабільно триматися вище −5 °C, а приморозків найближчого тижня не очікується.

Секатор зрізає лозу винограду Лідія під час весняної обрізки

Схема обрізки винограду весною така:

Огляньте кущ після зими. Секатором зріжте сухі, підмерзлі та надламані пагони. Перевірте рукави: зріжте кінчик пагона — якщо деревина на зрізі зелена, рукав живий. Видаляйте садовою пилкою лише рукави з темно-коричневою або чорною деревиною та корою, яка відшаровується по всій довжині.
Виріжте зайве: вовчки біля основи, зайві нульові пагони із землі та все, що росте всередину куща. Один сильний нульовий пагін біля основи можна залишити — він знадобиться, щоб замінити старий рукав при омолодженні.
Сформуйте плодові ланки. На кожному рукаві залиште 1–2 плодові лози та сучок заміщення. Плодова лоза — однорічний пагін, який дасть урожай цього сезону; сучок заміщення — короткий пагін біля її основи, з нього наступного року виросте нова лоза. Плодову лозу вкоротіть на 6–8 бруньок, сучок — на 2–3 бруньки.
Великі зрізи діаметром більше 2 см за бажанням обробіть садовим варом — це не обов’язковий захист, але допомагає рані затягнутися. Залишені лози підв’яжіть до шпалери горизонтально.

Обрізка молодого винограду має свої особливості: для типового віялового формування у куща за перші два роки закладають 3–4 рукави. Плодові ланки починають залишати, коли рукави зміцніють, — зазвичай на третій рік. Час роботи залежить від віку та занедбаності куща.

Три помилки, які найчастіше псують результат:

Занадто пізня обрізка — коли бруньки набухли та пішов сік. Лоза «плаче», слабшає та гірше плодоносить, тому краще встигнути до набухання бруньок.
Занадто багато плодових стрілок. Залишені «про запас» пагони загущують кущ і дають дрібні грона.
Необроблені великі зрізи. У сиру погоду рани більше 2 см довше заростають, але при сухій погоді та чистому інструменті садовий вар не обов’язковий.

Догляд за виноградом улітку та восени

Улітку головне — не дати кущу зарости. Літня обрізка винограду — це переважно прищипування та пасинкування, а не робота секатором: пагони підв’язуйте в міру росту, пасинки вище другого грона прищипуйте. Після цвітіння огляньте грона: якщо їх багато, видаліть зайві. На слабкому пагоні залиште одне гроно, на сильному — два. У серпні прищипніть верхівки найдовших пагонів, щоб лоза краще визріла. Поливайте рідко, але рясно, коли ґрунт на глибині 20–30 см пересох. У спеку зазвичай достатньо двох відер під дорослий кущ раз на 7–10 днів, але орієнтир — не календар, а вологість землі. За 2–3 тижні до збору полив скорочують, лише якщо ґрунт ще вологий; у посуху лозу поливають, щоб вона не ослабла. Воду лийте під корінь, не по листю — це знижує ризик грибних хвороб.

Наприкінці літа грона Лідії приваблюють оси. За два-три тижні до збору надягніть на грона сітчасті мішечки: вони пропускають світло й повітря, але захищають ягоди від комах. Навесні до розпускання бруньок внесіть азотне добриво, наприклад аміачну селітру: 20–30 г на 10 л води, по відру під дорослий кущ. Після цвітіння підживіть калійно-фосфорним добривом: 30 г суперфосфату та 20 г сульфату калію на 10 л води. Свіжий гній не використовуйте: від нього кущ жирує, а ягода стає водянистою. Восени після листопаду настає час на осінню обрізку винограду: зніміть лозу з опори, приберіть зайві пагони та вкрийте, якщо зими у вашому регіоні суворі. Там, де лозу вкривають, це і є обрізка винограду на зиму — прибрати все зайве перед укриттям. Сорт морозостійкий, але в безсніжні зими коріння краще замульчувати.

Гортензія Самарська Лідія: посадка та догляд

Самарська Лідія — це не виноград, а волотиста гортензія. Цей блок — коротка пам’ятка з догляду за гортензією Самарська Лідія. Вона цінується за великі суцвіття, які до осені стають рожево-малиновими. Посадка та догляд нескладні, але є важливі відмінності від винограду.

Волотисті рожево-малинові суцвіття гортензії Самарська Лідія

Садіть гортензію в півтінь — у спекотному кліматі на відкритому сонці листя прив’ядає, якщо ґрунт швидко пересихає. У прохолодних регіонах підійде й сонячне місце з регулярним поливом. Ґрунт потрібен пухкий, слабокислий або нейтральний. У посадкову яму 50×50 см додайте суміш вийнятої землі, верхового торфу та компосту в пропорції 2:1:1 — приблизно по відру торфу й компосту на яму. Після посадки замульчуйте хвоєю або корою. Вапно та свіжий гній не вносьте: гортензія на такому ґрунті жовтіє та погано цвіте. Не садіть її впритул до великих дерев — вони забирають вологу.

Поливайте рясно, коли ґрунт під кущем починає пересихати: у спеку зазвичай по два відра кожні 3–4 дні, у прохолодну погоду рідше. Вода потрібна відстояна, не лийте крижану воду зі свердловини. Мульча з хвої зберігає вологу та підкислює ґрунт. Догляд за гортензією Самарська Лідія включає весняну обрізку до набухання бруньок: виріжте слабкі гілки, а сильні пагони вкоротіть на 3–5 пар бруньок. Ця гортензія цвіте на пагонах поточного року, тому обрізка не заважає цвітінню. Підживіть кущ навесні аміачною селітрою (20 г на 10 л води), у червні — суперфосфатом (30 г) і сульфатом калію (20 г) на 10 л води. Доросла рослина в середній смузі зимує без укриття, але молоді кущі краще підгорнути на зиму.

Виноград Лідія та гортензія Самарська Лідія — дві різні рослини, але турботи їм потрібні схожі: місце без застою води та щорічна весняна обрізка. Виноград тішить урожаєм, гортензія — довгим цвітінням.